ЗАКОНОМІРНОСТІ МОВЛЕННЄВОГО
РОЗВИТКУ ТА КОМУНІКАЦІЇ
Комунікація виступає як основа соціальної взаємодії та взаєморозуміння між людьми, зокрема між дитиною та дорослими, такими як батьки та близькі родичі. Основним каналом комунікації традиційно є мовлення, яке дозволяє виражати думки, почуття та потреби. Окрім того, для допомоги особам з обмеженими можливостями мовлення розроблені спеціальні засоби комунікативного вираження, такі як жестова мова і комунікаційні таблиці.
Розвиток мовлення у дитини поділяється на три ключові періоди
Довербальний період
Період від народження до одного року має назву домовленнєвий (підготовчий) період, в якому виділяють чотири етапи:
1-й етап (0–3 місяці)
Розвиток емоційно-виразних реакцій
У перші місяці життя, крик і аґукання є основними голосовими реакціями новонародженого, включаючи також кашель, чхання, та інші звуки. З часом, немовля починає реагувати на звернення, припиняючи плакати при вигляді посмішки матері, що схиляється над ним, та виявляє першу посмішку у відповідь. Дитина в цей період виражає емоції через інтоновані крики та модульовані звуки, супроводжуючи їх мімічними рухами, та починає розрізняти інтонації дорослих, реагуючи на них по-різному.
2-й етап (3–6 місяців)
Поява голосових реакцій, аґукання і лепетання
До 3 місяців дитина активно звертає увагу на матір, шукаючи контакту очима і видаючи звуки для привернення її уваги, що призводить до перших спільних “розмов” і посмішок у відповідь на емоційну реакцію дорослих. Дитина експериментує з різними звуками і голосними, що є початком аґукання. Від 4 до 6 місяців малюк реагує на звуки, починає вимовляти перші склади з губними приголосними, показуючи зростаюче розуміння міміки та жестів дорослого, що свідчить про настання періоду активного лепетання і розвиток комунікативних навичок.
3-й етап (6–10 місяців)
Формування розуміння мови, активного лепетання
У віці 6-10 місяців дитина активно повторює склади, зокрема з губними приголосними (наприклад, “ма-ма”), що тренує її мовний і слуховий апарат. Реакція на незнайомців, інтонації задоволення та невдоволення, а також спроби спілкування через лепетання є частиною цього етапу. Дитина починає розуміти прості слова і команди у поєднанні з жестами, реагує на своє ім’я і використовує декілька простих слів для спілкування, наприклад, “мама”, “тато”. Етап завершується, коли дитина починає використовувати прості слова і розуміє значення предметів.
4-й етап (10–12 місяців)
Поява перших слів
На четвертому етапі першого року життя (10–12 місяців) дитина вже може розуміти слова незалежно від ситуації, і тоді вона може виконати на прохання прості дії – попрощатися, показати, «яка велика», піднявши руки вгору, без використання підказки дорослого. До року дитина може розуміти просту інструкцію «Дай ляльку!», «Ходи до тата!», розуміє слово «ні»; вимовляє двоскладові слова «мама», «дядя», «тато»; знає, як її звуть, любить наслідувати голоси тварин і звуки різних предметів.
Перехід до активного мовлення
Від 1 до 2 років, словник дитини розширюється від 2-3 до 15-20 слів, активно наслідуючи дорослих, з більшим розумінням ніж вимовлянням. До 2 років активний словник може зрости до 30-40 слів. Дитина починає використовувати слова для позначення різних предметів та дій, розуміє прості інструкції, впізнає предмети за зображеннями та активно використовує мову для вираження потреб і емоцій. Мовлення стає більш складним, формуючи прості фрази та відповідаючи на запитання. Поступово дитина вчиться правильно вимовляти слова, використовувати прислівники і формувати узгоджені речення, значною мірою замінюючи жести та міміку активним мовленням.
Вдосконалення мовлення
На четвертому році життя мовлення дитини інтенсивно розвивається: вона краще розуміє дорослих, активно збагачує свій словник, вдосконалює вимову і граматику, та розвиває діалогічне мовлення. Мова стає засобом пізнання світу і спілкування, дитина починає самостійно планувати дії та висловлювати свої потреби та емоції словами. Розширюється здатність до розуміння часу та засвоєння культурних знань через казки та розповіді. Відбувається значне зростання словника, дитина активно грає в рольові ігри, залучаючи в діалоги як однолітків, так і дорослих, зміцнюється артикуляційний апарат, поліпшується вимова звуків і формування складних речень.
У цей період в активному словнику налічується від 1 500 до 2 000 слів. Діти починають активно грати в сюжетно-рольові ігри з сюжетом («лікар», «город», «подорож на машині»), при цьому супроводжуючи свою діяльність коментарями, беручи участь у діалогах з однолітками і дорослими.
Чек-лист для батьків: Коли звертатися до логопеда
Відсутність гуляння у віці 3 місяців, та лепету у віці 7-8 місяців.
Недостатній словниковий запас
Дитина не використовує слова до 1.5 років.
У віці 2 років дитина використовує менше 50 слів.
До 3 років дитина не формує простих фраз або речень.
Труднощі з розумінням мовлення
Дитина не реагує на своє ім’я до 1 року.
Не виконує прості фрази з 2-х слів до 2 років.
Відсутність інтересу до комунікації
Мало або зовсім не намагається наслідувати звуки або слова.
Не виявляє інтересу до ігор “вдавай”, не грає “у діалоги” з іграшками або людьми.
Неправильна артикуляція
Труднощі з вимовою звуків після 6 років.
Заміна, спотворення або відсутність звуків у словах.
Використання занадто спрощеного мовлення для свого віку
Обмеженість словникового запису.
Відсутність або неправильне використання граматичних форм (часів, відмінків, відмінювань).
Труднощі з розумінням або формуванням складних речень після 3,5 – 4 років
Проблеми зі зв’язним висловлюванням думок.
Труднощі з розповіддю історій або описом подій.
Наявність порушень голосу
Труднощі з контролем гучності або монотонність голосу.
Надмірно хрипкий або носовий голос.
Соціальні та емоційні труднощі, пов’язані з мовленням
Фрустрація або занепокоєння під час спроб говорити.
Уникнення соціальних інтеракцій через труднощі з мовленням.
Важливо
Джерело
Благодійний фонд «Інститут раннього втручання». Посібник створено на основі книги «Ранній розвиток дитини. Посібник для спеціалістів і батьків» / за ред. А. Кравцової, А. Кукурузи. Київ, 2015. 80 с.